ССЫЛКА НА МУЛЬТИМЕДИЙНУЮ ПРЕЗЕНТАЦИЮ:http://moivozdux.webasyst.net/DD/2.0/file_link.php?sl=4548776917b4c851980a35544a4a8869&DB_KEY=TUEyMjQ4
КИЇВ - ЧИГИРИН – СУБОТІВ

Чигирин - Батьківщина видатного державного діяча, полководця Богдана Хмельницького (1595-1657 рр.).. У середині XVII століття кілька десятиліть Чигирин був столицею Української козацької держави. У центральній частині міста височіє Замкова (Богданова) гора - пам'ятник садово-паркового мистецтва. Звідси відкривається прекрасна панорама Чигирина і його околиць.
Біля підніжжя замкової гори розташований музейний комплекс - архітектурна домінанта Чигирина. Він був зведений у 1995 році. Поряд з музейним комплексом стоїть каплиця Покрови Пресвятої Богородиці, побудована в 1995 році в стилі українського бароко. У ній перепоховані останки 263 козаків і жителів міста Чигирина з кладовища XVII століття, знайденого під час археологічних розкопок.
Не менш цікаве минуле має село Суботів. У XVII ст. Суботів був родовим маєтком та резиденцією Богдана Хмельницького. У 1953 р. навпроти гетьманського палацу відреставрували Іллінську церкву, яка була побудована в середині XVII століття за наказом і коштом гетьмана Б. Хмельницького. У ній в 1657 році він і був похований. Недалеко від церкви знаходиться замчище Б. Хмельницького - місце його колишнього маєтку. На замчище розташовані два селянських подвір'я кінця XIX - початку XX століть, інтер'єр яких відтворює тогочасний побут селянської родини, народні промисли і ремесла краю.
В Чигирині :
1) ЗАМКОВА ГОРА Залишки фортифікацій козацьких часів на Замковій (Богдановій) горі в центрі міста. Невелика кам'яна Чигиринська фортеця (200х150 м) була обнесена стінами з вежами і бастіонами. Пізніше фортеця майже повністю розібрали на будматеріали, на горі влаштували каменоломню. Тепер тут розбитий парк, в якому знаходяться реконструйований Бастіон Дорошенка (XVI-XVII ст.), Пам'ятник "Кобзар" біля підніжжя і інші скульптури. На вершині встановлений величний пам'ятник Б. Хмельницькому, а також кам'яний хрест на честь героїв битв з польськими та турецькими загарбниками. Комплекс входить до складу Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", екскурсії проводяться співробітниками Музею Б. Хмельницького, розташованого на території гетьманської резиденції біля підніжжя гори.
2) Музей Богдана Хмельницького розташований у реконструйованому в 1995 р. двоповерховій будівлі Присутствених місць (поветной управи) поч. XIX ст., Біля підніжжя Замкової гори, де знаходився Нижнє місто гетьманської столиці. В експозиції козацьку зброю, предмети побуту тощо. Флігель займає адміністрація Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Поруч знаходиться відновлена Спаська церква, а також каплиця Св. Покрови, в якій перепоховано останки 263 козаків і жителів міста, загиблих під час татарських набігів ХVІІ ст. Ведеться реконструкція укріпленого палацу Хмельницького, будівель посольств та інших споруд гетьманської столиці, на базі яких буде створено туристичний музейно-готельний комплекс.
3) Бастіо́н Дороше́нка (Тюрма Дорошенка) — фортифікаційна споруда (бастіон), зведена у XVII столітті як один із основних бастіонів Чигиринського замку. Розташований у Чигирині на Богдановій горі. Відновлений у 2007 році. Крізь бійниці споруди видно практично все місто.
Історія
Бастіон був однією зі складових частин фортечного комплексу на Богдановій горі, котрий був основним опорним пунктом під час чигиринської облоги у 1677—1678 роках. Його збудували за староіталійською фортифікаційною системою, тож він був неприступний за своєю міццю та силою: 15 тисяч козацького війська успішно протистояли у бастіоні 220 тисячам турецького війська.
Відтворення
У 1989—1990 роках чигиринські науковці разом з групою колег з Інституту археології НАН України провели в Чигирині розкопки. Саме тоді на Богдановій горі й були знайдені залишки бастіону Дорошенка.
Пам'ятку відтворено у первісному вигляді Чигиринським комунальним підприємством «Райагробуд» і черкаським малим підприємством «Мехбуд».

В Суботові :

4) Іллінська церква — церква в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована у 1653 (за іншими даними — у 1656) році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця.
Опис
Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має оборонні риси (товщина стін — до 2 м, бійниці). Складена з каміння і цегли, однонавова, з гранчастою шестистінною апсидою. Накрита двосхилим дахом із заломом. Фасади пам'ятки вирішені лаконично: їх кути закріплені пілястрами, в стінах — невеликі вікна в глибоких амбразурах і уступчасті ніші. Фасад увінчує розкрепований карниз, фриз і підфризовий валик. Західний фасад завершений двоярусним фігурним фронтоном виразного малюнку з волютами, розчленований карнизами і прикрашений сонечками на постаментах. По центру фронтон розділений пілястрою, в першому ярусі розміщені декоративні ніші, у другому — ключевидні бійниці в амбразурах. Об'єм нави перекритий напівциркульним склепінням з розпалубками. Хори підтримуються аркадою на двох опорних квадратних у перетині стовпах, і розкриваються в наву другим ярусом аркади. Хід на хори влаштований в товщі західної стіни[1].
Історія
Місце захоронення Хмельницького в Іллінській церкві
Коли у 1657 році Хмельницький помер, його поховали у Іллінській церкві праворуч від вівтаря. Археологічні дослідження 1970-их показали, що ані труни, ані тіла Хмельницького на місці поховання вже немає, а ґрунт був неодноразово перекопаний.
У 1869 році поруч із церквою збудована дзвіниця і галерея, яка з'єднувала її з церквою.
З приходом радянської влади, в церкві влаштували клуб, пізніше використовували як склад.
Після Радянсько-німецької війни в церкві відкрили музей Богдана Хмельницького. У 1954 році за проетом архітектора І. Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Б. Хмельницькому.
У 1978 році архітектором С. Кілессо була завершена реставрація, під час якої була розібрана галерея між церквою і дзвіницею, церква відновлена у первісних формах.
З 1990 року церква повернута релігійній громаді. У 1990-их іконостас було відновлено на основі фотографії 1888 року (проект С. Кілессо, різьблення під керівництвом І. Фізера).
У 1995 році полив'яну черепицю на даху замінено на червону листову мідь.
Образ церкви
В липні 1845 року Тарас Шевченко, під час подорожі по Україні, побував і в Суботові, де серед інших малюнків намалював і Іллінську церкву. Малюнок Богданова церква у Суботові ввійшов до його альбому 1845 року.
5) ТРИ КРИНИЦІ .Хто б не приїздив до Суботова, його обов’язково ведуть до "Трьох криниць”, що розташовані у південній частині села в глибокій балці, яка має назву ”Качалка”. Їх площа -3.0 га. Зараз вони є пам’яткою Національного історико-культурного заповідника "ЧИГИРИН”.А під охорону " Три криниці” було взято рішенням Черкаського облвиконкому №367 від 27.06.1972року як гідрологічну пам’ятку. Вода в кожній криниці чиста і однаково приємна на смак.Біля криниць є корячок. Але "Три криниці" є і пам’яткою історії, тому що їх виникнення пов’язане з відомим діячем нашої історії Б.Хмельницьким.
Багато легенд ходять в народі про "Три криниці ".Ось одна з них..
….Добре побив шляхту Богдан на Жовтих водах.У тій грізній січі ледь живими залишилися три найхоробріші козаки з Богданового війська. Що то за відважні витязі були – кожен проти ворожої сотні бився. Відшукав Богдан на полі брані зранених своїх побратимів.Підняв закривавлені тіла їх з землі.Поцілував кожного і наказав поранених негайно везти до Субова , де гетьман планував створити госпіталь.І подалися вершники до Тясьмину. На ранок другого дня вони вже минули Замкову гору. На бугрі біля Суботова зустрівся їм дідусь. Зупинив вершників. Розповіли вони йому про наказ гетьмана. А ранені стогнали, просили пити.
У глибокій балці напоїв старий поранених джерельною водою. Знався дідусь на лікарських травах, збирав цвіт, корінці. Настояв їх на джерельній воді, все поїв трьох козаків.Тією ж водою обливав рани, що швидко зарубцьовувалися. І вирвав старий хоробрих витязів з обіймів смерті. Швидко одужали вони і,коли сідали на коней ,подякували дідусеві. Незабаром після нової великої перемоги повернувся Богдан Хмельницький до Суботова . І приїхали з ним ті три славних козаки. Знайшли дідуся, низько вклонилися йому до ніг.А потім спустились в балку і кожен викопав біля життєдайного джерела невеличку криничку,обклав її білим каменем.Так і стоять вони понині – свідки давніх героїчних подій.
А ось друга легенда.
…Коли йшла війна козацького війська та польської шляхти під проводом Богдана Хмельницького ,то йшла козацька кров струмочком, а на землі, серед поля ,на могилі лежали три воїни-козаки.Дійшла ця звістка до села Суботова , до хати де жили три красуні сестри. І сказав їм сліпий лірник криниці копати ,воду чисту добувати і нею козаків поїти.Почали вони козацькі кринички копати. День копають, ніч копають, а як зійшло сонце, то всі побачили , що молоді дівчата перетворилися в старих бабусь. То вони свою вроду , всю красу свою віддали воді . Напоїли козаків дівчата тією водою, обмили рани і не стало глибоких ран. Стали козаки ще сильніші й красивіші. Кинулись вони в бій і перемогло тоді українське військо. А потім, дізнавшись про це, Богдан Хмельницький наказав обложити ці криниці дубом, а поряд з ними побудувати шпиталь. З того часу і стоять три криниці – три сестриці : та нема краще води, ніж в них.
Цікаві легенди , як й сама пам’ятка ! До речі, місцеві жителі доповнюють легенди про "Три криниці".
Вони кажуть , що кожен , хто перший раз відвідав пам’ятку - повинен вмитися або попити джерельну воду. Дівчатам вода дає вроду, а хлопцям – силу, щоб захищати свою Батьківщину !

Холодний Яр – це містична земля на Півдні Черкащини.
Тут первозданна природа. Цілюща вода. Вікові дерева. Рідкі трави. Глибока сокровенна таємниця історії. Холодний Яр – це реліктовий лісовий масив, що є пам'ятником природи державного значення. За кількістю унікальних археологічних, наукових, історичних об'єктів Холодний Яр займає 1 місце в Україні.
Невідома, загадкова, приваблива і магічна сила таїться вже в самій назві "Холодний Яр". Про походження цього найменування існує безліч легенд. Ось одна з них…
ЗІТКНЕННЯ З МЕТЕОРИТОМ.
Вчені розділяють думку про те, що 2 мільйони років назад в нашу Землю врізався величезний метеорит діаметром в 2,5 кілометра. Осколки астероїда розлетілися на сотні кілометрів. Заговорив розташований в місці падіння вулкан. Грунт розжарився до 2,5 тисяч градусів. Хмари попелу, що піднялися, на багато місяців закрили сонце. Від наслідків ядерної зими планета в цьому місці відходила декілька сотень тисячоліть. Сьогодні ж гігантську вм'ятину від космічного велетня називають Холодним Яром.