|
|
ефективний менеджмент
Ефективний менеджмент
Актуальність даної теми полягає у тому, що серед основних причин загального кризового стану економіки України є відсутність й до цього часу на більшості підприємств системи сучасного менеджменту, включаючи у більшості своїй як адекватних вимогам керівників-менеджерів, так і наявність реально упроваджених менеджерських інструментів ефективної організації роботи.
Успішність та швидкість вирішення завдання становлення ринкових відносин в Україні визначальною мірою залежать від ефективності управлінської діяльності, що зумовлює необхідність докорінного оновлення усіх підсистем менеджменту відповідно до вимог ринкової економіки.
Налагоджений менеджмент можна розглядати як важливу передумову адаптації підприємства до ринкових умов господарювання та запоруку його життєздатності й успішності у конкурентному середовищі.
Слід відзначити, що сучасна наука управління базується на дослідженнях таких теоретиках наукового менеджменту, як Г. Форд, Е. Мейо, М. Фолет, А. Файоль, М. Вебер та інших західноєвропейських вчених, які розробили та апробували в практичній діяльності основні підходи до здійснення менеджменту в усіх сферах людського буття. Також на сьогоднішній день фундаментальним дослідженням питань менеджменту на підприємстві здебільшого присвячені праці таких авторів: Маслоу А.Х., М. Альберт, Д.Сноуден, В.Дж. Стівенсон, Бурега В. В, Ярошевич Н. Б, Кузьмін О. Є., Левицька Е.В., Кириченко О.А. Дроздова Г.М., Дахно І.І., Козловський В. О.
Недостатня розвиненість теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо менеджменту на торговельних підприємствах з урахуванням специфіки економічного розвитку України підтверджує особливу актуальність проблеми.
Про відсутність практики сучасного управління свідчить цілий комплекс проблем соціально-економічного, організаційного, інформаційного характеру, а також проблеми загального та само менеджменту у сфері формування інтелектуальної власності підприємств[1,с.31].
Звідси все більш проблематичним вбачається досягнення істотних результатів у розвитку інноваційної сфери широкого кола підприємств. Серед основних причин зазначеного особливо вираженим є:
1. Відсутність на підприємствах науково-обгрунтованих планів довгострокового характеру, внаслідок чого неможливо здійснити планомірну підготовку виробництва і персоналу до оновлення продукції;
2. Відсутність чіткого зв’язку між результатами маркетингових досліджень і роботами з оновлення продукції;
3. Неефективність використання наявних у розпорядженні ресурсів, незбалансованість інвестиційної політики підприємства, що призводить до розпорошення ресурсів;
4. Непристосованість систем планування, обліку і контролю до сучасних умов господарювання і неефективність фінансового менеджменту, управління витратами виробництва, що не дозволяє використовувати реальні резерви підвищення конкурентоспроможності продукції.
Що ж дає ефективний менеджмент підприємству для зміцнення позицій на ринку?
1. Підвищення ефективності виробництва і передусім продуктивності праці. Аналізуючи діяльність фірми, слід враховувати, що прибуток — не причина існування підприємства, а результат здійснення функцій (маркетинг, інновації, продуктивність) персоналом, об'єднаним завдяки менеджменту в єдину систему. Менеджмент забезпечує вільне спілкування персоналу на підприємстві: по вертикалі (зверху вниз і знизу вверх) і по горизонталі (між різними підрозділами і працівниками).
2. Менеджмент дає змогу уникнути фінансових потрясінь в умовах ринку. Справа в тому, що при ринковій конкуренції важливо не стільки одержати прибуток, скільки створити умови, необхідні для дальшого успішного функціонування підприємств. Та або інша операція менеджменту має приносити такий прибуток, який дав би можливість акумулювати досить коштів, що створюють реальні передумови долати можливі ризики майбутнього, успішно елімінувати вплив ризикових ситуацій.
3. Менеджмент знижує рівень соціальної напруженості на підприємстві і в суспільстві. Справа в тому, що управлінська діяльність, виходячи з ідей наукового менеджменту, покликана всіляко пом'якшувати, а в ідеалі усунути конфлікти між менеджерами і робітниками. І це багато в чому вдається на провідних зарубіжних фірмах за рахунок поширення акцій серед робітників, системи «довічного найму» та ін. Конкурентоспроможність фірми, в якій немає внутрішніх конфліктів, а до того ж чітко розподілені функції між підрозділами, є дуже високою.
Одним із головних завдань при розробці та реалізації завдань менеджменту повинна бути наявність стратегії інноваційно-технологічного розвитку підприємства, що передбачає створення нової конкурентоспроможної продукції, адже постійне підвищення інтенсивності конкуренції, особливо на зовнішньому ринку[2,с.68], зростання складності нової техніки та технологій, скорочення термінів морального старіння продукції та виробництва диктують необхідність постійного оновлення продукції і безперервного вдосконалення технологій розробки.
Література
1. Яненкова І. «Ефективний менеджмент підприємств – важлива складова антикризової програми» Економіст № 9, 2009, с.30-34
2. Чугай О.М. Фактор персоналу у стратегічному управління ЗЕД, Зовнішня торгівля: право та економіка № 3, 2007, с.65-69
3. http://uareferat.com/down.php?id=&fid=53088
|
| Категория: Статьи и работы студентов | Добавил: (25.04.2012)
| Автор: Костіна Анна
|
| Просмотров: 848 | Комментарии: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|
