|
|
Характеристика регіонів Середземномор'я
Середземномор'я міжконтинентальний історични регіон, що простягнувся довкола Середземного моря та включає в собі також і саме море та острови на ньому. До Середземномор’я відносяться прибережні регіони Південної Європи, Передньої (або Західної) Азії та Північної Африки. Площа біля 4 мільйонів км².
Характерною особливістю цього простору, у порівнянні до інших подібних регіонів внутрішніх морів, — є його географічне положення на теренах двох континентів. Країни, територія яких знаходяться у межах цього регіону часто називаються середземноморськими. Проте територія декотрих із них, як наприклад Іспанія та Франція, виходить за межі регіону. А Португалія, що теж вважається середземноморською країною, взагалі не має прямого доступу до вищевказаного моря.
Існує декілька критеріїв щодо розмежування Середземномор'я. Вони носять попри фізично-географічний та політичний, насамперед і кліматичний та культурний характер. Так би мовити «на око», межі Середземномор'я нерідко визначають як ареал природного та потенційного поширення маслинового дерева. Цим самим стверджується обмеження регіону сердземноморським кліматом — з дощовитою м'якою зимою та сухим жарким літом, що не відповідає дійсності. Адже не у всіх місцевостях з цим кліматом (наприклад у горах) ростуть маслини та й навіть суто прибережні регіони моря мають часто відмінні кліматичні якості. Окрім цього існує загальноприйнята думка, що регіони, де хоча й панує такий тип клімату, але котрі значно віддалені від Середземного моря не вважаються середземноморськими. Це відноситься до областей довкола Чорного моря та високогір'я Загросу, що в Ірані.
Фізико-географічний нарис
Середземномор'я знаходиться в межах Альпійської складчастої геосинклінальної області, багато районів відрізняються сильною сейсмічною активністю, є діючі вулкани (Етна, Везувій, Стромболі). Для рельєфу північної частини характерне чергування середньовисотних гір, плоскогір'їв, горбистих рівнин; в багальох районах розвинений карст (Динарське нагір'я та ішні). В африканській частині широко розповсюджені пластові рівнини.
Субтропічний середземноморський клімат. Опадів на рівнинах 300—400 мм, в горах до 3 000 мм в рік (максимально в холодне півріччя). На південь і схід засушливість клімату зростає. Довгий (понад 7 місяців) вегетаційний період допускає вирощування субтропічних і ряду тропічних культур, проте брак води стримує розвиток землеробства і садівництва. Річки влітку значно міліють, їх води значною мірою використовуються для зрошення. Основні річки: Ебро, Рона, По, Мариця, Ніл (деякі беруть початок за межами Середземномор'я).
В рослинному покрові переважають формації ксерофітних вічнозелених чагарників (маквіс, фригана, гарига), зустрічаються ділянки жорстколистних, широколисних і хвойних лісів (головним чином в горах). В африканській і азіатській частинах Середземномор'я — напівпустелі і пустелі. Вирощують пшеницю, кукурудзу; сади, виноградники, плантації цитрусових, маслин; в гірських районах — тваринництво (головним чином вівчарство), в прибережних водах — рибальство (сардина, тунець).
Багато ділянок побережжя (Рив'єра та інші) перетворені в курортні зони.
Марокко (офіційно: Королівство Марокко,
араб. المغرب аль-Магріб — «захід») — країна на півночі Африки, яка межує на півночі з Іспанією (водний кордон через Гібралтар, а також сухопутний кордон з трьома Іспанськими анклавами — Сеутою, Мелільєю та Пеньйон-де-Велес-де-ла-Гомерою); на сході і південному-сході — з Алжиром; на півдні — з Західною Сахарою, в минулому іспанською провінцією, яку в 1975 розділено між Марокко і Мавританією, а в — 1979 — анексована Марокко. Марокканський берег омивається Атлантичним океаном, та через Гібралтарську протоку переходить до Середземного моря. Кордони сучасного Марокко в деякій їх частині понині залишаються спірними.
Алжирська Народна Демократична Республіка— країна на півночі Африки, на сході межує з Тунісом і Лівією, на південному сході — з Нігером, на південному заході — з Малі, на заході — з Марокко, на півночі — Середземне море. Найбільша за площею країни Африки. Столиця — Алжир.
Туніс (араб. تونس), офіційна назва — Республіка Туніс (араб. الجمهرية التونسية), країна на півночі Африки на узбережжі Середземного моря; межує на південному-сході з Лівією і на заході з Алжиром; Це — найменша за площею арабська держава Північної Африки.Експорт: нафта, фосфати, хімікати, текстиль, продукти харчування, оливкова олія;
Єгипет, Арабська Республіка Єгипет (АРЄ) (Jumhuriyyat Misr al-Arabiyyah) — держава на північному сході Африки та Синайському півострові в Азії (близько 6% території). Єгипту належать також кілька невеликих островів у Суецькій затоці та Червоному морі. На півночі країна омивається Середземним морем, на сході — Червоним морем. На заході межує з Лівією, на півдні — з Суданом, на північному сході — з Ізраїлем.
Лівія (араб. ليبيا), офіційна назва — Лівійська Республіка (араб. الجمهورية الليبية) — країна на півночі Африки, що межує на сході з Єгиптом, південному сході із Суданом, на півдні з Чадом і Нігером, заході з Алжиром і Тунісом, з півночі омивається Середземним морем.
• площа 1759540 кв. км;
• столиця Тріполі;
• рельєф: плоска рівнина з плато і зниженнями на південь від Середземного моря, вкрай посушлива пустельна область всередині країни;
• експорт: нафта, природний газ;
• населення 4,280 млн чол. (1990) (зокрема 500 тис. іноземних робітників), 5,3 млн чол. (2001);
• мова — арабська;
• Грошова одиниця — лівійський динар.
Палестина (араб. فلسطين, арам. ܦܠܫܬ, івр. ארץ-ישראל — біблійн. «земля Ханаанська», «земля Обітована» і «земля Ізраїлю») — історична область в Західній Азії.
Держава Ізраїль — країна в південно-західній Азії на південно-східному узбережжі Середземного моря.
На півночі межує з Ліваном, на північному сході — з Сирією, на сході — з Йорданією, на південному заході — з Єгиптом.Незалежність проголошено 14 травня 1948 року на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН №181 від 29 листопада 1947 року.Згідно з Декларацією Незалежності, Ізраїль є єврейською державою.[4] Водночас Ізраїль є багатонаціональною та демократичною державою, де, разом з євреями, рівні права мають всі інші релігійні та етнічні групи: араби-мусульмани, араби-християни, друзи, бедуїни та ін. Зокрема, арабські партії та депутати представлені в Кнесеті[5].
Республіка Ліван (араб. لبنان, Любнан), офіційна назва Ліванська Республіка (араб. الجمهورية اللبنانية; аль-Джумхурі́йя аль-Любнані́йя) — країна в західній Азії, що межує на півночі і сході з Сирією, на півдні з Ізраїлем, на заході омивається Середземним морем. Площа 10452 кв. км, столиця — Бейрут. Рельєф: вузька прибережна рівнина, долина Бекаа простяглася з півночі на південь між Ліванським і Антиліванським гірськими хребтами. Глава держави Еміль Лахуд з 1998; глава уряду Фуад Суньора з 2005; політична система — конфессійна демократична республіка. Експорт: цитрусові й інші фрукти, овочі, промислова продукція сусіднім арабським країнам. Населення 3870 тис. (2006) (ліванці 82 %, палестинці 9 %, вірмени 5 %); мови: арабська і французька (обидві державні), вірменська, англійська. Недавня історія: незалежність від Франції отримана в 1943, в 1964 в Бейруті була заснована Організація визволення Палестини (ОВП). Громадянська війна між християнами і мусульманами розпочалася в 1975-76 і завершилася в 1989 Таїфською угодою. Просірійськая адміністрація була переобрана в 1992, але згодом скинута під час Кедрової революції 2005 року.
Республіка Кіпр (грец. Κύπρος; тур. Kıbrıs) — острівна держава на сході Середземного моря, 113 кілометрів на південь від Туреччини і приблизно 120 кілометрів на захід від узбережжя Сирії і Лівану. Одне з найбільш популярних туристичних напрямків Середземномор'я[5]. Член Європейського союзу з 1 травня 2004 року[6][7].
Офіційно територія Республіки Кіпр включає 98% території острова Кіпр, решту 2% займаються британські військові бази Акротірі і Декелія, а також прилеглі острови Айос-Георгіос, Єронісос, Глукіотісса, Кіла, Кієдес, Корділія і Мазак. Де-факто після 1974 року острів розділений на дві частини, 60% контролюється владою Республіки Кіпр (в основному, населена греками), інша частина — Турецькою Республікою Північного Кіпру (населена турками). ТРПК визнана тільки Туреччиною, ООН вважає цю територію окупованою Туреччиною
Ирійська Арабська республіка (араб. الجمهورية العربية السورية, аль-Джумхурі́йя аль-Арабі́йя ас-Сурі́йя) — країна на заході Азії на узбережжі Середземного моря, межує на півночі з Туреччиною, сході з Іраком, півдні з Йорданією і південному-заході з Ізраїлем і Ліваном; площа 185200 кв. км; столиця Дамаск; рельєф: гори чергуються з родючими долинами і пустелями; ріка Євфрат, гора Гермон, Голанські висоти; глава держави й уряду Башар аль-Ассад з 2000; політична система соціалістична республіка; експорт: бавовна, зернові, нафта, фосфати, тютюн; населення 12471 тис. (1990); мови: арабська (державна) 89%, курдська 6%, вірменська 3%; недавня історія: повна незалежність від Франції отримана в 1946. Сирія загалом – країна світська. Жінки ходять у паранджі нечасто, хоча одягаються не яскраво. Ошатність визначається кількістю золота. Сирія є однією з найбезпечніших країн у світі. Тут люди залишають на ніч незачинені автомобілі, а ювелірні магазинчики замикають тільки на замок. (Міла Тєшаєва : Луна тисячоліть// Український тиждень № 17 (130) від 30 квітня 2010 [1])
Туреччина (тур. Türkiye), офіційна назва Турецька Республіка (тур. Türkiye Cumhuriyeti) — країна, розташована між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією. На території країни, крім турків, проживають значною мірою курди (біля 12 млн.чол.), вірмени, греки, араби, лази, аджарці, євреї, ассирійці, болгари, албанці, боснійці, хорвати. Член Міжнародного банку реконструкції і розвитку і Міжнародного валютного фонду (з 1947). Член Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, НАТО, ООН, кандидат до Європейського Союзу. Сучасна Туреччина, чиїм попередником була 600-літня Османська імперія, з'явилася на політичній карті світу після Першої світової війни.
Греція (грец. Ελλάδα — Еллада), офіційна назва Грецька Республіка (грец. Ελληνική Δημοκρατία) — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході — з Туреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні — Іонічним, східні — Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос.
Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії[5], західної філософії[6], основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру[7] та Олімпійських ігор сучасності. Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду[8]. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця.
Албанія (алб. Shqipëria) — держава у Південній Європі, на узбережжі Іонічного та Адріатичного морів. Межує з Грецією, Македонією, Чорногорією та Сербією (частково визнане Косово). Площа 28,7 тис. км². населення 3,339 млн. (2001). Столиця — Тірана. Офіційна мова — албанська. Грошова одиниця — лек. З січня 1946 по грудень 1976 — народна республіка. У грудні 1976 проголошена Народна Соціалістична Республіка Албанія. З травня 1991 — Республіка Албанія.
Адміністративний устрійАлбанія поділяється на 36 округів (реті) і 1 муніципалітет — столичну область.
Чорногорія (чорн. Crna Gora, серб. Црна Гора, іт. Montenegro) — держава на Балканах.Була одною з двох частин федерації Сербія і Чорногорія (у 1992—2003 рр. — Югославії). Незалежна з 3 червня 2006 року. З 17 грудня 2010 року є офіційним кандидатом на вступ до Євросоюзу
Республіка Хорватія (хорв. Republika Hrvatska) — держава на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 р.
Республіка Словенія (словен. Republika Slovenija) — країна на півдні Європи, межує на півночі з Австрією, сході з Угорщиною, півдні з Хорватією, заході з Італією, на південному заході має вихід до Адріатичного моря.
Італія (іт. Italia), Італійська Республіка (іт. Repubblica Italiana) — держава на півдні Європи, в Середземномор'ї. Займає Апеннінський півострів, Паданську рівнину, південні схили Альп, острови Сицилія, Сардинія тощо. На суходолі Італія межує з Францією на північному заході, зі Швейцарією й Австрією на півночі та Словенією на північному сході.На території Італії розташовані також такі державні утворення: Сан-Марино, Ватикан, Суверенний Мальтійський орден.Італія — член ООН, НАТО, ЄС.
Республіка Мальта (мальт. Repubblika ta' Malta, англ. Republic of Malta), країна на острові в Середземному морі до півдня від Сицилії, на схід від Тунісу і півночі від Лівії; площа 320 кв. км; столиця і порт Валетта; рельєф: гористий, включає також острови Гоцо 67 кв. км і Коміно 2,5 кв. км; політична система — ліберальна демократії; недавня історія: анексована Англією у 1814, одержала самоврядування в 1947, повна незалежність досягнута в 1964.
Князівство Монако, (фр. Principauté de Monaco) — мікродержава, напіванклав на півдні Франції на березі Середземного моря; площа − 1,95 кв. км. Рельєф: горбистий. Країна розширює територію, засипаючи прибережні води. Голова держави — князь Альбер II (з 2005, після смерті Реньє III); уряд очолює Жан Оссеїль з 1986 р.Політична система — конституційна монархія під протекторатом Франції. Експорт: продукція легкої промисловості, основні статті прибутку — туризм та гральний бізнес. Населення — 35 657 (2006).
Франція, офіційна назва Французька Республіка (фр. France, République Française) — держава на заході Європи, республіка, що межує на північному сході з Бельгією і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним морем, на заході — Атлантичним океаном.Площа (разом з Корсикою) 543 965 км². Столиця Париж. Заморські території — Гваделупа, Французька Гвіана, Мартиніка, Майотта, Реюньйон, Сен-П'єр і Мікелон, Південні й Антарктичні території, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Волліс і Футуна.
Іспанія (ісп. España МФА: [esˈpaɲa]), офіційно Королівство Іспанія — держава на південному заході Європи. Займає більшу частину Піренейського п-ова, Балеарські і Пітіузькі о-ви в Середземному морі, Канарські о-ви в Атлантичному океані. Іспанія омивається Середземним морем і Атлантичним океаном. По суходолу Іспанія межує з Португалією на заході (спільний кордон — 1214 км), з Францією — по гребенях Піренейських гір (623 км), з Андоррою (63,7 км), з Гібралтаром і з Марокко
Сан-Марино, офіційна назва Найсвітліша республіка Сан-Марино (іт. Serenissima Repubblica di San Marino), країна в центрі Італії; площа 61 кв. км; столиця — Сан-Марино; знаходиться на схилі гори Титано; глава держави й уряду: два капітан-регенти, що обираються на період 6 місяців; політична система — пряма демократія; експорт: вино, кераміка, фарби, хімікати, будівельний камінь; населення — 23 тис. (1990); мова італійська; недавня історія: незалежність визнана під протекторатом Італії 1862 року; країна керувалася лівими лівоцентристськими коаліціями в 1947 — 86; комуністична і християнсько-демократична коаліція сформована 1986 року.
Ватикан або Святійший Престіл, ще також Апостольська Столиця (лат. Status Civitatis Vaticanae, іт. Stato della Città del Vaticano) — найменша в світі — як за площею, так і за населенням — незалежна держава, анклав посеред Рима в Італії.
Ватикан є резиденцією Папи, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви.Для християн Ватикан набув значення ще на зорі християнства у зв'язку з тим, що, згідно з переказами, саме там у 67 р. н. е. був розп'ятий св. Петро Розташований на Ватиканському пагорбі (Mons Vaticanus), що отримав свою назву ще у дохристиянські часи, і на Ватиканських полях (північніше від пагорба, на якому побудовано базиліку Святого Петра, Сікстинську капелу і Ватиканські музеї).Ватикан — це також адміністративна організація, яка допомагає йому управляти Церквою (вона також має назву Римська Курія).
Португалія, офіційно Португальська Республіка (порт. República Portuguesa МФА: [ʁɛˈpublikɐ puɾtuˈgezɐ]) — держава на крайньому південному заході Європи. Розташована в західній частині Піренейського п-ова, а також на островах Азорських і Мадейра в Атлантичному океані. Межує з Іспанією.Грошова одиниця — євро. (До 2002 року — португальський ешкудо).Експорт: вино, маслинова олія, смола, сардини, текстиль, кераміка, деревна пульпа;Назва країни походить від найменування римського поселення Портус Калі (Portus Cale) в гирлі р. Дору
|
| Категория: Работы студентов | Добавил: (05.11.2011)
| Автор: Шкура Анна ОТО41 E
|
| Просмотров: 3294 | Комментарии: 1
| Рейтинг: 5.0/1 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|
