|
|
Історія розвитку готелю "Україна"
Готель «Україна» (проектна назва «Київ», до 2001 року «Москва») — 16-поверховий тризірковий готель Києва по вулиці Інститутській, 4. Свого часу готель був одним з найвищих хмарочосів на території сучасної України.
На місці, де зараз стоїть готель «Україна» розміщувався Хмарочос Гінзбурга. Готель почали будувати в 1954 році в рамках післявоєнної відбудови Хрещатика. Збудований за проектом авторського колективу архітекторів Анатолія Добровольського (керівник), Бориса Приймака, В. Созанського, Авраама Мілецького, А. Косенка; інженерів-конструкторів О. Печенова і Л. Линовича. Офіційне відкриття готелю відбулося 28 вересня 1961 року.На місці де збудували готель, у 1912—1944 роках розміщувався Хмарочос Гінзбурга — багатоповерховий прибутковий будинок «короля підрядників» Льва Гінзбурга, який до 1928 року був найвищим хмарочосом України.
Під час вибухів у вересні 1941 року будинок був сильно пошкоджений і остаточно зруйнований на початку 1950-х років.
У символічну дату 22 червня (початок Великої Вітчизняної війни) 1944 року був оголошений конкурс на кращий проект відбудови Києва.
У конкурсі взяли участь не тільки київські, а й московські, ленінградські та інші архітектори, всього було представлено близько 20 варіантів відбудови.
У багатьох проектах, що брали участь в конкурсі, на пагорбі, яку займав до війни «Хмарочос Гінзбурга», передбачалося побудувати нову висотну будівлю.
Підштовхнув на таку ідею архітекторів Олександр Довженко, висловивши свою думку про місцевий рельєф та будівництво на ньому хмарочосів ще в 1930-ті роки:
Будівництво готелю (1959 рік)
« «Будинок, який стоїть на піднесеності, повинен повторювати піднесеність хоч би якою ні будь своєю деталлю. Коли на піднесеності стоїть церква, вона піднесеність витягає вгору, тому, що її основа менше ніж висота. Коли на піднесеності стоїть будинок, основа якого більша, ніж висота, цей будинок притискує піднесеність.
Звідси виникає питання: приймати нерівномірний рельєф Києва як неминуче зло, або навпаки розглядати його оптимістично, тобто з розрахунком як - те використовувати цю нерівномірність на благо соціалістичного суспільства? Я дотримуюся другого погляду: піднесеність вважатимемо своїм плюсом в архітектурному плані. І може бути ніхто не має бути такий радий і задоволений нерівномірністю рельєфу Києва, як архітектор, тому, що ні в одному місті не можна так вигідно будувати з архітектурної точки зору, як в Києві, тому, що Київ має неймовірну кількість несподіваних ракурсів, несподіваних поворотів, які дають можливість твору архітектора то несподівано з'являтися в усій своїй пишноті, то зникати, знову з'являтися з іншого боку і т. д. Який же принцип будівництва, на мій погляд, повинен лежати в основі при такому рельєфі місцевості? Принцип простій: на піднесеності повинні стояти високі будинки, а в низинах - удома низькі. У Києві можна знайти таку точку для десятиповерхового будинку, з якою він на 180о здаватиметься тридцятиповерховим. І якби за цим принципом будувався Київ, то через півтора десятки років він придбав би обличчя гордого, здибленого міста.»
»
Жоден з представлених на конкурс проектів, не зважаючи на велику кількість нових, цікавих, з містобудівної точки зору, пропозицій розглянутих в його трьох турах, не був прийнятий до реалізації. Тривале, на декілька років, змагання, привело до «вольового рішення» організаторів конкурсу — доручити розробку генерального проекту реконструкції центральної частини Києва інституту «Київпроект».
Монтажні роботи
(1957 рік)
У 1948 році сформувалася творча група архітекторів у складі: А. Власов (головний архітектор Києва, керівник колективу), А. Добровольський, А. Маліновський, В. Єлізаров, Б. Приймак, А. Заваров та інші. Пізніше, в 1949 році, у зв’язку з переходом А. Власова на роботу до Москви, керівником групи призначається Анатолій Добровольский (новий головний архітектор Києва).
На початку 1950-х років, на краю Печерського плато, були проведені роботи по остаточному розбиранню фундаментів «Хмарочоса Гінзбурга» і підготовці майданчика для будівництва нового висотного готелю.
В 1953 році вийшла постанова Ради Міністрів СРСР, згідно з якою почалися проектні роботи над спорудою.
«Земляні роботи» почалися в 1954 році. А після численних переробок, зокрема пов’язаних з боротьбою з надмірностями архітектури, в 1955 року почали закладати фундамент.
В процесі будівництва проект декілька разів змінювали, і через «боротьбу з архітектурними надмірностями» проект готелю значно «обрізали», зменшили поверховість і прибрали шпиль.
Саме будівництво «готелю-хмарочосу» розпочалось в 1958 році і завершилося в 1961 році.
При спорудженні готелю уперше в Києві застосовані шатрові панелі перекриттів одного типорозміру і збірна залізобетонна опалубка для конструкцій фундаментів. Вона складається з плоских плит (товщина 7 см), сполучених болтами. Плити опалубки увійшли до складу конструкції фундаментів.
Вдало використаний перепад рельєфу з боку вул. Карла Маркса. Тут споруджена підпірна стінка заввишки 14 м.
Офіційне відкриття відбулося 28 вересня 1961 року, готелю було надане ім’я «Москва».
Цікаво, що під час чергового візиту Микити Хрущова до Києва, він поцікавився, куди поділася верхівка готелю «Москва», проект якої він бачив. Вислухавши відповідь Хрущов відмітив, що постанова про боротьбу з надмірностями в архітектурі і обмеження поверховості стосується лише житлових будинків, а ніяк не унікальних архітектурних споруд, але було вже пізно.
Експлуатація
Логотип готелю
В 1979 році в споруді з’явилася сауна з басейном.
Оскільки хмарочос став першим 16-поверховим будинком в Україні, гостей готелю вражала кількість кнопок на ліфтовій панелі.[9]
У 2001 році готель «Москва», на честь 10-річчя незалежності України, перейменували на готель «Україна». А в 2003 році готель частково реставрували.
У 2005 році готель «Україна» став переможцем Національного бізнес-рейтингу із присвоєнням звання «Лідер галузі» за основним видом діяльності «Готелі», переможцем огляд-конкурсу «Укрготель» на кращий готель України.
За роки існування готелю в ньому зупинялись: поважні політики, дипломати, відомі актори, художники, спортсмени, музиканти і космонавти.
3 червня 2011 року в одному з номерів на восьмому поверсі готелю сталася пожежа, внаслідок якої постраждали троє осіб. З будівлі було евакуйовано тридцять дві особи, шестеро врятовані. За попередніми даними займання спричинило коротке замкнення в системі кондиціонування.
В останні роки все більше клієнтів користуються відомим готелем, наприклад, за лютий— вересень 2009 року дохід готелю зріс у 90 разів.
Ціна проживання в готелі на день коливається у межах 615—2 270 гривень.
Усі номери оснащені кабельним телебаченням і прямими телефонами. В будівлі знаходиться ресторан «Україна», який пригощає не тільки українською, а й міжнародною кухнею, нічний бар, кафе, більярд, сувенірний магазин, парфумерний та журнальний кіоски, пункт обміну валют, банкомат, перукарня, сауна, тренажерний зал, масажний кабінет, дрібний ремонт одягу, два конференц-зала, діловий центр (факс, копіювання), медпункт і автостоянка на 69 місць, що охороняється.
Архітектура та характеристики
Один із проектів готелю
Архітектура будівлі вирішена в простих лаконічних формах. Для облицювання фасадів використана світла керамічна плитка, характерна для всієї «післявоєнної» забудови Хрещатика.
За своїм архітектурним стилем готель нагадує «сталінські висотки», по першоплановим ескізам «хмарочос» повинен був бути 21-поверховим (не включаючи башту) і мати 120—150 м висоти. Однак через наказ українського керівництва про «боротьбу з архітектурними надлишками» проект готелю обрізали і він досяг висоти лише 66 метрів.
Українські архітектори хотіли додати готелю національного характеру, але через заборону владою ці ідеї не були втілені в будівництві.
І сьогодні готель знаходиться без першопроектних башти й шпилю. Але в 2010-х роках планується його добудова або реконструкція.
У готелі нараховується 374 номери на 539 місць (в 1982 році номерів було 427, а місць — 865).
На першому поверсі історичного хмарочосу розміщений бізнес-центр, в якому знаходиться конференц-зал на 100 чоловік.
Нова споруда на місці готелю
В 2000-х роках з’явилась нова ідея реконструкції готелю. За планом екс-головного архітектора Києва Сергія Бабушкіна, на місці готелю «Україна» передбачається звести хмарочос заввишки близько 210 метрів — 67 надземних і 7 підземних рівнів.
Проект нової будівлі
(2006 рік)
Будівля, про яку йде мова, це не лише готель на 245 номерів вищого розряду, 420 VIP — апартаментів, але і офісний центр, площею 8365 м², конференц-зали для показних форумів, концертні і виставкові зали. Верхні поверхи займатиме Український центр. На рівні 50-х поверхів розміститься оглядовий майданчик, з якого відкриється широка панорама Києва. У підземних поверхах буде організовано найбільший в місті паркінг, розрахований на 2436 автомобілів, що допоможе істотно зменшити проблему парковки автомобілів в центрі Києва. Схили перед головним фасадом будівлі займе ландшафтний парк. Передбачено з’єднання комплексу з одним з виходів станції метро «Хрещатик». В цілому цей комплекс, загальною площею близько 150 000 м², буде дійсно унікальним.
Архітектори колективу «Архітектурний союз» хочуть надати цій будівлі м’якої округленої форми, що нагадувало би встановлений на вершині пагорба прапор. «М’якість» цьому хмарочосу нададуть кольорові тоновані скла, якими і хочуть прикрасити будівлю. Автори проекту заявляють, що хмарочос у вигляді прапора стане завершуючим етапом реконструкції Майдану Незалежності, початої у 2000 році.
Цікаво, що похила скляна стіна торгового центру «Глобус» була побудована спеціально для майбутнього хмарочоса, вона повинна була стати увертюрою для скляного гіганта.
Але гендиректор «Національної резервної корпорації» Олексій Тарасов вважає, що проект завеликий для Майдану Незалежності і навряд буде реалізований.
Источник: http://uk.wikipedia.org |
| Категория: работы студентов | Добавил: (01.10.2012)
| Автор: Гецой Аліна Костянтинівна КТО-22
|
| Просмотров: 790 | Комментарии: 3
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|
