|
|
Інженерно-експлуатаційна служба
Готелі мають складне інженерно-технічне обладнання — комплекс систем, що функціонують у постійному режимі й забезпечують задоволення культурно-побутових потреб гостей та персоналу закладу розміщення. Обладнання готелю охоплює систему водопостачання, центральне теплопостачання, електромережу, каналізацію, протипожежну систему, вентиляцію, телефон, телевізійне, радіоустаткування, автоматичні системи охорони та ін. У його будівлі розташовані технічні приміщення з обладнанням, яке забезпечує роботу персоналу служби. Експлуатація інженерного обладнання повинна здійснюватись згідно з технічною документацією і технічним паспортом споруди, планом кожного поверху, системи опалення, каналізації, водопроводу, електроосвітлення, паспорта ліфта.
Інженерно-експлуатаційна служба забезпечує необхідні умови для функціонування будівлі й обладнання відповідно до встановлених стандартів. З метою ефективної реалізації своїх функцій персонал служби повинен регулярно, згідно зі затвердженими інструкціями, обстежувати санітарний і технічний стан прилеглої до готелю території, об'єкти комунального призначення та благоустрою території, яку обслуговує ця служба, оцінювати якість виконання робіт і надання послуг, складати за результатами акти обстеження.
Служба розробляє та впроваджує ресурсозберігальні технології, обладнання, що дає змогу значно зменшити загальний обсяг споживання ресурсів, насамперед енергоресурсів, води та ін. Сучасні готельні підприємства управляють інженерно-технічними системами через використання автоматизованих систем, які забезпечують взаємопов'язану роботу всіх служб і систем готелю.
Очолює інженерно-експлуатаційну службу головний інженер, йому підпорядковані заступник, інженер-програміст, майстер. У функціональній структурі служби працює два відділи — чергова технічна служба та ремонтна служба (рис. 6.5). У системі зв'язків з управління головний інженер підпорядкований генеральному директорові, у великих готелях — заступнику генерального директора, технічному директорові.
Організаційно-функціональна структура інженерно-експлуатаційної служби в готелях значної місткості
Головний інженер коригує роботу технічного персоналу та контролює результати його роботи, зокрема:
— розподіляє щоденні замовлення, які надходять від служб і персоналу готелю на виконання робіт та їхнє завершення у термін під контролем заступника головного інженера;
— складає графіки проведення робіт з профілактики і ремонту, розподіляє згідно з графіком функції у виконанні робіт;
— відповідає за використання опалювальних систем, водопостачання, засобів зв'язку тощо відповідно до експлуатаційних вимог технічного обладнання;
— контролює дотримання правил охорони праці й техніки безпеки працівниками;
— реєструє дані, готує місячний звіт з роботи служби для керівників закладу розміщення;
— контролює ефективне використання необхідних у технологічному процесі ресурсів;
— інструктує працівників стосовно безпеки у випадку виникнення пожежі, виходу газу й інших непередбачуваних технологічних процесів;
— складає бюджет служби, контролює його виконання і витрати у процесі функціонування служби;
— забезпечує навчання та практичну підготовку інженерно-технічного персоналу;
— вирішує спільно з директором готелю або менеджером кадрової служби проблему кадрового забезпечення служби;
— розробляє плани поточного та перспективного технічного переобладнання закладу розміщення;
— контролює раціональне використання енергоресурсів, їхню економію.
Кваліфікаційні характеристики головного інженера пов'язані з необхідністю досконало знати:
— теоретичні основи діяльності інженерно-технічних систем у готелях;
— основи техніки безпеки у роботі з інженерно-технічними системами;
— основи організації та технології готельних послуг;
— теоретичні основи управління;
— систему статистичної звітності й діловодство;
— основи складання бюджету організації.
Високофахова діяльність головного інженера пов'язана з необхідністю мати вищу професійну освіту в сфері інженерних наук, досвід управління, високі вольові й організаційні характеристики.
Заступник головного інженера координує, контролює роботу персоналу служби, допомагає головному інженерові у виконанні його обов'язків згідно з функціонуванням служби. Він зокрема:
— складає розклад чергування й організовує позмінну роботу технічного персоналу;
— контролює трудову дисципліну персоналу служби;
— обліковує вихід персоналу на роботу і складає платіжну відомість;
— навчає персонал;
— розподіляє виробничі завдання і контролює їхнє виконання;
— контролює стан та безпеку функціонування основних інженерно-технічних систем, використання комунальних послуг з метою економії витрат.
Старший електрик забезпечує:
— безперебійну роботу відповідно до технічної інструкції енергетичного, сантехнічного обладнання, електричних і теплових мереж, повітропроводів, водопроводу та каналізації;
— нагляд за технічним обслуговуванням електроустаткування й електричних мереж;
— відповідальність за дотримання протипожежних норм безпеки. Електромонтер повинен:
— забезпечувати безперебійне функціонування електрообладнання в готелі;
— усувати аварії електроосвітлення та відновлювати функції світлових і силових точок;
— відновлювати роботу внутрішньої електропроводки, вимикачів, телевізійних установок, освітлювальної арматури, люстр,електричних ламп;
— ремонтувати електронагрівальне обладнання;
— інформувати головного інженера про необхідність здійснення ремонтних робіт або змін в електросистемі;
— вивчати заходи протипожежної безпеки.
Слюсар-сантехнік контролює справність санітарно-технічного обладнання, систем водозабезпечення і подачу гарячої води, системи опалення, каналізації, побутових приладів, здійснює профілактичний ремонт санітарно-технічного обладнання.
Столяр забезпечує справність столярного обладнання — дверей, вікон, дерев'яного покриття підлоги, ремонтує, замінює дверні замки та ін.
У великих готелях постійно працює інженерно-технічна бригада, що очолюється головним інженером готелю. У невеликих готелях, де немає штатних посад, інженерно-технічними питаннями займається директор або старший адміністратор.
Водопостачання і теплопостачання
Однією з основних проблем є постачання готелю водою для питних і господарських потреб. Для цього готельний будинок повинний бути оснащений відповідним водопровідно-каналізаційним обладнанням.
Готельні споруди, що будуються на освоєних територіях, забезпечуються водою від міської водопровідної мережі. Невеликі об'єкти, що стоять поза міською забудовою, мають самостійне постачання з рік, свердловин і колодязів.
Водопровідна вода в готельних об'єктах повинна бути придатна для пиття, незалежно від того, для яких цілей вона використовується.
Каналізація
Каналізаційне обладнання готельних об'єктів тісно пов’язане з водопровідним обладнанням. Каналізаційними трубами відводять забруднену воду з кухні, пральні, санвузлів.
Каналізаційні пристрої пральні мають бути пристосовані для прийому великої кількості води, що містить хімічні і механічні забруднення. У зв'язку з цим правильний відвід стоків з пральні має велике значення. Необхідно влаштувати велику кількість спусків у підлогах, а також уловлювачі води під пральними машинами і центрифугами. Це невеликі колодязі, призначені для разового відводу великої кількості води. Каналізаційна мережа в готельних пральнях повинна відповідати загальноприйнятим вимогам до каналізації.
У виробничих приміщеннях ресторану каналізаційна система повинна забезпечувати справне відведення води. Необхідно установити жировідділювачі, що служать для затримки жиру і відходів.
Санітарно-технічне обладнання
У сучасному готелі кожен номер має власний санітарний вузол. До основного обладнання відносяться: умивальник, ванна або душ, унітаз, біде. До основних пристроїв варто також віднести арматуру для вішання рушників, що підігрівається,.
Центральне опалення
Система опалення служить для обігріву приміщень у холодний період року і підтримки нормальної температури повітря в приміщенні незалежно від зовнішньої температури.
На даний час найчастіше в готелях застосовується водяне, парове та електричне опалення. Вибір опалення залежить від призначення та архітектурно-будівельного вирішення готелю.
Найпоширенішим є водяне опалення. У готелях застосовують опалювальні системи середнього тиску з температурою води до 120˚С, що подається від теплоелектроцентралі, а потім використовується для опалювальних цілей. Джерелами тепла для готелів можуть бути також власні котельні.
У великих готелях, де група приміщень громадського призначення займає велику площу, для житлової частини влаштовують окрему систему опалення або окрему її гілку.
Найбільш комфортною є система променистого опалення, що дозволяє підвищити санітарно-гігієнічний стан приміщень, оскільки не допускає скупчення і підгоряння пилу на радіаторах. Панелі променистого опалення влаштовують у підлозі, стелі, стінах і перегородках. Температура поверхні обігріву 30-50˚С.
Також у багатьох готелях успішно застосовується електроопалювальна система під покриттям підлоги.
Системи вентиляції та кондиціонування повітря
Під вентиляцією будинку (провітрюванням) мається на увазі повна або часткова заміна забрудненого повітря приміщення чистим зовнішнім повітрям.
Вентиляція буває природною, що відбувається за рахунок проникнення в приміщення повітря через відкриті вікна, кватирки, щілини в конструкціях будівлі і пори будівельних матеріалів. Витяжна, коли зіпсоване повітря організовано виводиться назовні, і приточно-витяжна з організованим відведенням забрудненого і розподілом свіжого повітря.
Ефективна робота вентиляції можлива при справному стані коробів і каналів, у них не повинно бути щілин. Персонал зобов'язаний стежити за станом фільтрів, що очищають приточне повітря, періодично їх оглядати, очищати фільтруючий матеріал від пилу, а, у випадку сильного забруднення, замінювати його новим.
У виробничих приміщеннях ресторану (на кухні, мийці, відділенні холодних блюд) природна вентиляція є недостатньою. Виділення великої кількості тепла, вологи, випарів кухонними машинами і пристроями вимагає застосування механічної приточно-витяжної вентиляції. Витяжки повинні бути розташовані над джерелами пароутворення і тепла. Над основною кухонною плитою розміщають вентиляційний навіс, що відводить випари, що утворюються під час приготування їжі.
У залах ресторанів, кафе, барів, а також винних льохах варто встановлювати самостійну механічну вентиляцію.
Сучасна готельна пральня повинна мати вентиляцію, що обслуговується власним машинним відділенням. У приміщеннях, де стирається білизна і, головним чином, накопичується пара, застосовуються пристрої для її видалення, що складаються з вентилятора і нагрівача, що висушує вологе повітря. Провітрювання пральні за допомогою відкритих вікон є небажаним, особливо у зимовий час.
Склади, призначені для збереження продуктів, вимагають відповідного обміну повітря. Обмін повітря повинний здійснюватися 3-6 разів на добу.
Сучасні вимоги комфорту припускають наявність у готелях систем кондиціонування повітря. Створення штучних кліматичних умов у широкому масштабі застосовується в країнах із тропічним кліматом, а також у комфортабельно обладнаних готельних об'єктах. Системи кондиціонування повітря коштують значно дорожче систем вентиляції і застосовуються, в основному, у готелях високого класу обслуговування.
Освітлення
Усі приміщення, призначені для розміщення людей, повинні мати добре природне освітлення. При розташуванні номерів по сторонах світу діє таке ж правило, що й у житловому будівництві. Варто уникати напрямку фасаду будинку на північну сторону. Тому найкращою орієнтацією готельного коридору є напрямок з півночі на південь, при якому можна домогтися сонячного освітлення номерів зі сходу та з заходу. Північна сторона, крім того, має великі теплові втрати, що негативно позначається на рентабельності експлуатації.
Освітлення в готелі виконує як практичну, так і естетичну функцію. За допомогою світла можна підкреслити цікаві деталі інтер'єру і будівлі в цілому. Готелі високого класу, особливо у великих містах, повинні мати велику освітленість. Освітлювальні прилади повинні гармоніювати з архітектурними елементами в денний і вечірній час.
Транспортні системи в готелі
Ліфти широко застосовуються в готелях. Сучасні ліфти являють собою досить складну систему, що включає в себе механічні, електричні, автоматичні й електронні підсистеми. У готелях використовуються пасажирські, вантажопасажирські ліфти і спеціальні підйомники. Вантажопідйомність, місткість і швидкість ліфтів різна.
Службові ліфти використовуються для перевезення багажу і для різних службових і господарських цілей, ними обладнаються буфетні, білизняні й інші господарські приміщення. Підйомники зв’язані з цокольним і підвальним поверхами, де розташовані машинні відділення, ремонтні майстерні, складські приміщення.
Пасажирські ліфти передбачаються в готелях:
- вищої категорії висотою в два поверхи і більше;
- I категорії – у три поверхи і більше;
- II, III, IV категорії – у чотири поверхи і більше.
Найбільшу пропускну здатність з усіх видів механічного транспорту має ескалатор. Пропускна здатність ескалатора шириною 85 см перевищує пропускну здатність сходів тієї ж ширини в 4-5 разів.
У будинках готелів на 400 місць і більше допускається влаштування систем централізованого пиловидалення і білизнопроводів для брудної білизни.
|
| Категория: Задания | Добавил: iruska (22.11.2011)
| Автор: Ирина Чишинская ОТО 42
|
| Просмотров: 548 | Комментарии: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|
