Будівля музею
Музей розташували у споруді ХУІІІ ст., колишній монастирській пекарні, побудованій за проектом українського архітектора, кріпака монастиря Ковніра Степана Дем'яновича. Ковнір працював в монастирі майже 40 років і це одна з оригінальних споруд будівничого, шо навчався не в академії, а під час будівництва. На відміну від Йогана Шеделя, мистецької освіти в Європі отримати не міг. Тим більша вартість участі Ковніра в побудові лаврської дзвіниці, Кловського палацу та інших.

Фонди
Україна довгий час не мала власної державності. Це не сприяло збереженню багатьох ювелірних виробів, археологічних знахідок, історичних коштовностей в збірках країни. Античні знахідки з грецьких колоній Причорномор'я і досі показують музеях Європи:
Лувр, Париж
Музеї Берліна
Ермітаж , Петербург.
Тому фонди нового Музею формували з музейних збірок, що надійшли до МІКУ з Київського історичного музею, Художнього музею, Всеукраїнського музею єврейської культури, Інституту археології НАН України, приватних колекцій і з понад двадцяти музеїв України.
Нині фонд Музею нараховує 56 тисяч предметів археології та ужиткового мистецтва з дорогоцінних металів і каміння. Експонати МІКУ є своєрідним коштовним літописом України від епохи бронзи і античності до сучасності. Експозицію музею виставлено в дев'яти залах за історико-хронологічним принципом.

Експозиція
Золота діадема. 12 ст. Золото, перли, перегородчата емаль. Знайдена 1900 біля с. Сахнівка близ Канева.
Мистецтво Стародавньї Греції репрезентують витвори мистецтва ювелірів і ремісників. Це не обов'язково речі з золота чи срібла. Античні вази з бронзи, які зберігає музей ( знайдені в сучасній Черкаській області) мають таке ж значення для науковців і історії, як і уславлена золота пектораль з Товстої Могили.
А музей має, наприклад, горельєфне зображення Афіни Паллади століття до н.е., часу побудови Парфенону і правління Перікла.
Особливістю доби були замови скіфьких володарів давньогрецьким ювелірам. Саме для них створені пектораль з Товстої Могили, срібні вази зі сценами побуту вельможного скифа (4 століття до н. е. ), знайдені в сучасній Запорізькій області.
Надзвичайно мала збереженість ювелірних виробів доби Стародавньї України-Руси. Музей експонує цікавий зразок домонгольської срібної вази, карбованої у високому рельєфі з визолоченням і черненням. Сюжет біблійний - цар Давид грає на арфі, поряд красуня Вірсавія в оточенні птахів і тварин ( знайдена в місті Чернігів ). До цього ж періоду відносяться жіноча діадема і золоті колти ( скроневі сережки ), знайднені під час археологічних розкопок в місті Київ.
Добу самоусвідомлення українців 17 століття і українського бароко репрезентують золоті і стібні оклади Євангелія ( також і твір українського ювеліра Христофора 17 ст.), срібна посудина ювеліра Івана Равича 18 ст, зразків творів якого одиниці на теренах України. Ювеліри багато працювали по замовам церковних ієрархів і православної церкви, могутнього феодала тих часів. В музеї можна бачити посохи пастирів, чаші для причастя, церковне вбрання з коштовних тнанин, прикрашене перлами і коштовним каміннням. До шедеврів збірки належать ювелірні вироби українських і вірменських майстрів 18 століття з використанням сканих візерунків.
До творів іноземних майстрів відносяться піхва кинжалу, оздоблена слоновою кісткою і коштовним камінням ( Іран, 18 ст.)ваза в техніці емалі ( Московія, 17 ст.), жіночі прикраси майстрів Бухари 17 ст.

Источник: http://uk.wikipedia.org/wiki/Музей_історичних_коштовностей_України